ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Подобовецькогозаклау загальної середньої освіти І-ІІ ступенів                           Пилипецької сільської ради                                                                                     Закарпатської області

2023р.

Вступ.   Про особливості Подобовецького ЗЗСО І-ІІ ст.

Подобовецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів                           Пилипецької сільської сільської ради Закарпатської областірозпочав свою історію з 1979 року.

       Заклад загальної середньої освіти знаходиться у віддаленій від районного центру місцевості, що зумовлює її особливий статус інтелектуального і соціокультурного осередку. Колектив закладу – учнівський, педагогічний, батьківській – мають позитивний досвід співпраці в розв’язанні освітніх проблем та проблем громади, оновленні освітнього середовища,  впровадженні демократичного стилю управління закладом.

Освітній процес у ЗЗСО І-ІІ ступеня здійснюється у 6 класних приміщеннях, 1 з яких забезпечено інформаційно-технічними засобами.

ЗЗСО є відкритою системою навчання і виховання, тому співпраця учнівського, педагогічного, батьківського колективів, громадськості, управління освіти, депутатів сільської ради  в питаннях організації освітнього процесу, харчування, матеріально-технічного оновлення, раціонального використання  енергоресурсів є умовою створення сучасного успішного освітнього закладу.

РОЗДІЛ І. Призначення ЗЗСО та засіб його реалізації

Призначення Подобовецького ЗЗСО І-ІІ ст. сформульовано на підставі статусу закладу (заклад загальної середньої освіти)

Обґрунтуванням такого значення є:

• Особливості зовнішнього середовища освітнього закладу;
• Його можливості;
• Історично сформоване місце закладу в освітньому просторі району.

Основні засоби за допомогою яких адміністрація та педагогічний колектив реалізують призначення свого навчального закладу:

• інтеграція демократичних цінностей в усі сфери освітнього процесу;
• запровадження здоров’язберігаючих, гуманістично спрямованих технологій і методик, які забезпечують формування ключових компетентностей, в освітню діяльність школи;
• створення комфортного культурно-освітнього простору;
• взаємовигідне партнерство в системі «школа-спільнота»;
• забезпечення відкритості освітньої системи школи на засадах державно-громадського управління;
• уведення в навчальний план предметів і курсів що сприяють загальнокультурному розвитку особистості;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної);
• надання учням можливості вибору темпу засвоєння навчального матеріалу;
• інтеграція навчальної та виховної діяльності.

Основним засобом реалізації призначення  ЗЗСО  є освітня програма.

Освітня програма  закладу освіти – це зміст освіти в конкретній місцевості, що відповідає чинному законодавству. Вона є обов’язковим документом навчального закладу, який розробляється і реалізовується ЗЗСО самостійно.

Освітня програма ЗЗСО

окреслює:

•  підходи до планування й організації ЗЗСО єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом;

визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення,  які подані в рамках навчальних планів
• очікувані результати навчання учнів;
•  пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
• форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією  освітньою програмою.

Освітня програма ЗЗСО розроблена спільними зусиллями педагогічного колективу та місцевого співтовариства на етапах:

• формулювання, призначення та місіїЗЗСО;
• розробка моделі випускника ЗЗСО;
• формування навчального плану;
• розробка критеріїв реалізації освітньої програми.

В основу освітньої програми ЗЗСО покладено основні державні освітні стандарти і зразки освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. Освітня програма розроблена закладом на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. До вступу в дію держаних освітніх стандартів школа керуватиметься вимогами нормативних актів, що визначають обов’язків мінімум змісту та вимоги до рівня підготовки учнів за відповідною освітньою програмою.

Структурно-освітня програмаЗЗСО розглядається як сукупність освітніх програм різного рівня навчання:

-дошкільна освіта;

• початкова освіта;
•  базова освіта;

Кожна наступна освітня програма базується на попередній. Програма кожного рівня навчання являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технології їхньої реалізації.

Спрямованість освітніх програм (формування загальної культури особистості учнів, їх адаптації до життя в суспільстві, створення основи для усвідомленого вибору професії, виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любов до батьківщини, оточуючого середовища) відповідає призначеню закладу.

Освітня програма ЗЗСО

 розроблена на термін що відповідає тривалості кожного рівня освіти:

-  Базового компонента дошкільної освіти;

• освітня програма початкової загальної середньої освіти - 4 роки;
• освітня програма  базової загальної  середньої освіти - 5 років;

Наявність освітньої програми є необхідною умовою успішного проходження закладом процедур: ліцензування, атестації, державної акредитації.

  Структура 2023-2024 навчального року

   І семестр - 01 вересня 2023 року – 30 грудня 2023 року.

ІІ семестр – 29 січня 2023 року – 31 травня 2024 року.

Канікули - 31 грудня 2023 року- 24 січня 2024 року

РОЗДІЛ ІІ.   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ І СТУПЕНЯ

 2.1.Загальні положення

2.2 Нормативно правове забезпечення

2.3.  Загальний обсяг навчального навантаження

2.4  ПерелікосвітніхгалузейНУШ

2.5 Очікувані результати навчання  та компетентностей учнів

2.6 Форми організації освітнього процесу

2.7  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

2.8 Навчальний план для 1-4 класів

2.9  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

2.10 Модель випускника початкової школи   

2.11 Перелік навчальних програм Нової української школи

2.12 Перелік підручників для 1-4 класів

  ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ І СТУПЕНЯ

2.1 Загальні положення

Тип навчального закладу –заклад загальної середньої освіти

Кількість класів – 2

Кількість учнів – 15

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних  особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

     Реалізація мети початковоїосвітиґрунтується на таких цінніснихорієнтирах, як:

• визнанняунікальності та обдарованостікожноїдитини, щозабезпечуєтьсярівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінаціїабовідокремленнядітей на основіпопередньоговідбору;
• цінністьдитинства, щооберігається шляхом встановленняосвітніхвимог, яківідповідаютьвіковимособливостямдитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокремагру, обмеженняобсягудомашніхзавдань для збільшення часу на руховуактивність і творчістьдитини;
• радістьпізнання, щообумовлюєтьсявикористанням в освітньомупроцесідослідницької та проектноїдіяльності;
• розвитоквільноїособистості шляхом підтримкисамостійності, незалежногомислення, оптимізму та впевненості в собі;
• міцногоздоров’я та добробуту, якихможливодосягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійногофізичного та психоемоційногорозвитку;
• забезпеченнябезпеки у результатістворенняатмосферидовіри і взаємоповаги, перетворенняшколи на безпечнемісце, де запобігаютьнасильству і цькуванню, надаютьнеобхіднупідтримку;
• утвердженнялюдськоїгідності шляхом вихованнячесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
• плеканнялюбові до рідного краю та українськоїкультури, шанобливеставлення до Українськоїдержави;
• формуванняактивноїгромадянськоїпозиції, відповідальності за своєжиття, розвитокгромади та суспільства, збереженнянавколишньогосвіту.

Програмупобудованоізврахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодженняцілей, змісту і очікуванихрезультатівнавчання;

- науковості, доступності і практичноїспрямованостізмісту;

- наступності і перспективностінавчання;

- взаємозв’язаногоформуванняключових і предметних компетентностей;

- логічноїпослідовності і достатностізасвоєнняучнямипредметних компетентностей;

- можливостейреалізаціїзмістуосвіти через предметиабоінтегрованікурси; творчоговикористаннявчителемпрограмизалежновід умов навчання;

- адаптації до індивідуальнихособливостей, інтелектуальних і фізичнихможливостей, потреб та інтересівдітей.

Освітняпрограмавизначає:

- загальнийобсягнавчальногонавантаження, орієнтовнутривалість і можливівзаємозв’язкиокремихпредметів, факультативів, курсів за вибором;

- очікуванірезультатинавчанняучнів;

- пропонованийзмістнавчальнихпрограм, якімають гриф «ЗатвердженоМіністерствомосвіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- формиорганізаціїосвітньогопроцесу та інструментисистемивнутрішньогозабезпеченняякостіосвіти;

- вимоги до осіб, якіможутьрозпочатинавчання за цієюосвітньоюпрограмою.

Змістпрограмимаєпотенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільневолодіння державною мовою, щопередбачаєумінняусно і письмововисловлюватисвої думки, почуття, чітко та аргументованоояснюватифакти, а такожлюбов до читання, відчуттякраси слова, усвідомленняролімови для ефективногоспілкування та культурного самовираження, готовністьвживатиукраїнськумову як рідну в різнихжиттєвихситуаціях;

2) здатністьспілкуватисярідною (у разівідмінностівіддержавної) та іноземнимимовами, щопередбачаєактивневикористаннярідноїмови в різнихкомунікативнихситуаціях, зокрема в побуті, освітньомупроцесі, культурному життігромади, можливістьрозуміти прост івисловлюванняіноземноюмовою, спілкуватися нею у відповіднихситуаціях, оволодіннянавичкамиміжкультурногоспілкування;

3) математичнакомпетентність, щопередбачаєвиявлення прости хматематичнихзалежностей в навколишньомусвіті, моделюванняпроцесів та ситуаційіззастосуваннямматематичнихвідношень та вимірювань, усвідомленняроліматематичнихзнань та вмінь в особистому і суспільномужиттілюдини;

4) компетентності у галузіприродничих наук, техніки і технологій, щопередбачаютьформуваннядопитливості, прагненняшукати і пропонуватиновіідеї, самостійночи в групіспостерігати та досліджувати, формулюватиприпущення і робитивисновки на основіпроведенихдослідів, пізнавати себе і навколишнійсвіт шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, щопередбачаєвідкритість до новихідей, ініціюваннязмін у близькомусередовищі (клас, школа, громада тощо), формуваннязнань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісногопідходу, забезпечуютьподальшуздатністьуспішнонавчатися, провадитипрофесійнудіяльність, відчувати себе частиноюспільноти і брати участь у правах громади;

6) екологічнакомпетентність, щопередбачаєусвідомленняосновиекологічногоприродокористування, дотримання правил природоохоронноїповедінки, ощадноговикористанняприроднихресурсів, розуміючиважливістьзбереженняприроди для сталогорозвиткусуспільства;

7) інформаційно-комунікаційнакомпетентність, щопередбачаєопанування основою цифровоїграмотності для розвитку і спілкування, здатністьбезпечного та етичноговикористаннязасобівінформаційно-комунікаційноїкомпетентності у навчанні та іншихжиттєвихситуаціях;

8) навчаннявпродовжжиття, щопередбачаєопануванняуміннями і навичками, необхідними для подальшогонавчання, організаціювласногонавчальногосередовища, отриманняновоїінформації з метою застосуванняїї для оцінюваннянавчальних потреб, визначеннявласнихнавчальнихцілей та способівїхдосягнення, навчанняпрацюватисамостійно і в групі;

9) громадянські та соціальнікомпетентності, пов’язані з ідеямидемократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленнямрівних прав і можливостей, щопередбачаютьспівпрацю з іншими особами для досягненняспільної мети, активність в життікласу і школи, повагу до прав іншихосіб, уміннядіяти в конфліктнихситуаціях, пов’язаних з різнимипроявамидискримінації, цінуватикультурнерозмаїттярізнихнародів та ідентифікацію себе як громадянинаУкраїни, дбайливеставлення до власногоздоров’я і збереженняздоров’яінших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, щопередбачаєзалучення до різнихвидівмистецькоїтворчості (образотворче, музичне та іншівидимистецтв) шляхом розкриття і розвиткуприроднихздібностей, творчоговираженняособистості;

11) підприємливість та фінансоваграмотність, щопередбачаютьініціативність, готовністьбративідповідальність за власнірішення, вмінняорганізовувати свою діяльність для досягненняцілей, усвідомленняетичнихцінностейефективноїспівпраці, готовність до втілення в життяініційованихідей, прийняттявласнихрішень.

Спільними для всіхключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміннявисловлювативласну думку усно і письмово, критичне та системнемислення, творчість, ініціативність, здатністьлогічнообґрунтовуватипозицію, вміння конструктивно керуватиемоціями, оцінюватиризики, прийматирішення, розв'язуватипроблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесіреалізаціїТиповоїосвітньоїпрограмивикористовуються внутрішньопредметні і міжпредметнізв’язки, якісприяютьцілісностірезультатівпочатковоїосвіти та переносу умінь у новіситуації.

Вимоги до дітей, якірозпочинаютьнавчання у початковійшколі, враховуютьдосягненняпопередньогоетапуїхньогорозвитку.

Зберігаючинаступністьіздошкільнимперіодомдитинства, початкова школа забезпечує подальше становленняособистостідитини, їїфізичний, інтелектуальний, соціальнийрозвиток; формуєздатність до творчогосамовираження, критичного мислення, виховуєцінніснеставлення до держави, рідного краю, українськоїкультури, пошануваннясвоєїгідності та інших людей, збереженняздоров’я.

Розподілнавчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методівнавчаннявчительвизначаєсамостійно, враховуючиконкретніумовироботи,

Забезпечуючиводночасдосягненняконкретнихочікуванихрезультатів, зазначених у програмі.

Програмиінваріантногоскладника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

Контроль та оцінюваннянавчальнихдосягнень

Контроль і оцінюваннянавчальнихдосягненьздобувачівздійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, щопередбачаєсистематичневідстеженняїхньогоіндивідуальногорозвитку у процесінавчання. За цих умов контрольно-оцінювальнадіяльністьнабуває для здобувачівформувального характеру. Контроль спрямований на пошукефективнихшляхівпоступу кожного здобувача у навчанні, а визначенняособистихрезультатівздобувачів не передбачаєпорівнянняіздосягненнямиінших і не підлягаєстатистичномуобліку з боку адміністративнихорганів.

Упродовжнавчання в початковійшколіздобувачіосвітиопановуютьспособи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, щосприяєвихованнювідповідальності, розвиткуінтересу, своєчасномувиявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їхкорекції.

Навчальнідосягненняздобувачів у 1-2 класахпідлягають вербальному, формувальномуоцінюванню, 3-4 класів - вербальному, формувальному та підсумковомурівневомуоцінюванню.

Формувальнеоцінювання має на меті: підтриматинавчальнийрозвитокдітей; вибудовуватиіндивідуальнутраєкторіюїхньогорозвитку; діагностуватидосягнення на кожному з етапівпроцесунавчання; вчасновиявлятипроблеми й запобігатиїхнашаруванню; аналізуватихідреалізаціїнавчальноїпрограми й ухвалюватирішеннящодокорегуванняпрограми і методівнавчаннявідповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивуватипрагненняздобути максимально можливірезультати; виховуватиціннісніякостіособистості, бажаннянавчатися, не боятисяпомилок, переконання у власнихможливостях і здібностях.

Підсумковеоцінювання передбачаєзіставленнянавчальнихдосягненьздобувачів з конкретнимиочікуваними результатами навчання, визначенимиосвітньоюпрограмою.

Здобувачіпочатковоїосвітипроходятьдержавнупідсумковуатестацію, яка здійснюєтьсялише з метою моніторингуякостіосвітньоїдіяльностізакладівосвіти та (або) якостіосвіти.

З метою неперервноговідстеженнярезультатівпочатковоїосвіти, їхпрогнозування та коригуванняможутьпроводитисямоніторинговідослідженнянавчальнихдосягнень на національному, обласному, районному, шкільномурівнях, а також на рівніокремихкласів. Аналізрезультатівмоніторингудаєможливістьвідстежувати стан реалізаціїцілей початково їосвіти та вчасноприйматинеобхідніпедагогічнірішення.

2.2 Нормативно правове забезпечення

- Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;

• Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко 1-2 клас, Затверджено Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22
• Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

• Наказ МОН від 13.07.2021 року №813; «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО».

2.3 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження:

• для учнів 1 класу  визначено 805 годин/навчальний рік,
• для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
•  для 3-х класів - 910 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

2.4 ПерелікосвітніхгалузейНУШ:

• Мовно-літературна
•   Математична
• Природнича
• Технологічна
•   Інформатична
•  Соціальна і здоров’язбережувальна
• Громадянськатаісторична
• Мистецька
• Фізкультурна

2.5 Очікувані результати навчання  та компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися,здатністьлогічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання  в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 2.6 Формиорганізаціїосвітньогопроцесу

Типиуроків відповідно до Типовоїосвітньоїпрограми для ЗЗСО:

• Формування компетентностей
•  Розвитку компетентностей
•  Перевірки та/абооцінюваннядосягнення  компетентностей
•  Корекція компетентностей
• Комбінований урок 

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі  з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методик навчання:

•        дослідницькі,                                   •        інформаційні,

•        мистецькіпроєкти,                          •        сюжетно-рольовіігри

 •  інсценізації,                                           •        моделювання

•        ситуаційні вправи,                           •        екскурсії,

•       дитячеволонтерствотощо.

Основними формами організаціїосвітньогопроцесу в 2-4 класах є:

•       різні типи уроку,

•       екскурсії,

•       віртуальніподорожі,

•       спектаклі,

•       квести, яківчительорганізує у межах уроку або в позаурочний час.

Формиорганізаціїосвітньогопроцесуможутьуточнюватись та розширюватись у змістіокремихпредметів за умовивиконаннядержавнихвимог Державного стандарту та окремихпредметівпротягомнавчального року.

Вибір форм і методівнавчаннявчительвизначаєсамостійно, враховуючиконкретніумовироботи, забезпечуючиводночасдосягненняконкретнихочікуванихрезультатів, зазначених у навчальнихпрограмахокремихпредметів.

2.7  Вимоги до осіб, якіможутьрозпочинатиздобуттявідповідногорівнянавчання

Початкова освітаздобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Зарахування до початковоїшколиздійснюєтьсявідповідно до ПОРЯДКУ

зарахування, відрахування та переведенняучнів до державних та комунальнихзакладівосвіти для здобуттяповноїзагальноїсередньоїосвіти, затвердженого наказом Міністерстваосвіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Зарахуваннядітей до початку і впродовжнавчального року здійснюєтьсявиключно на вільнімісця. Післязарахуваннядітей до закладу освітиїхрозподілміжкласамивідбувається в межах нормативу наповнюваностікласів, визначеного Законом України «Про загальнусереднюосвіту».

Зарахуваннядитини з особливимиосвітніми потребами до інклюзивногочиспеціальногокласу (з йогоутворенням у разівідсутності) здійснюється на підставідоданого до заяви висновку про комплексну (чиповторну) психолого-педагогічнуоцінкурозвиткудитини (чивитягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічноїконсультації).

Особи з особливимиосвітніми потребами можутьрозпочинатиздобуттябазовоїсередньоїосвіти за інших умов.

2.8 Навчальний план для 1-4 класів

Створений на основі:

• Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко 1-2 клас, Затверджено Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22
• Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-           дитиноцентрованості і природовідповідності;

-           узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-           науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-           наступності і перспективності навчання;

-           взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-           можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-           творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-           адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів  ключових компетентностей.

2.9  Опис та інструментисистемивнутрішньогозабезпечення якостіосвіти

Система внутрішньогозабезпеченняякостіскладається з наступнихкомпонентів:

• Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітнійпроцес у 2,3-х класахздійснюватимуть педагоги з вищоюосвітою за такими кваліфікаційнимикатегоріями:

• «спеціаліст вищої категорії» - 1
• спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель» - 1

• навчально-методичнезабезпеченняосвітньоїдіяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
• матеріально-технічнезабезпеченняосвітньоїдіяльності -

проведеноґрунтовнуаналітичну та організаційну роботу з удосконаленняматеріально-технічноїбази закладу та створеннякомфортних умов для навчанняучнів.Дизайносвітнього простору спрямований на розвитокдитини та мотиваціюїї до навчання. Навчальніприміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідаютьсанітарно-гігієнічнимвимогам. Організаціяосвітнього простору навчальногокабінетуздійснюється через такіосередки:

• осередок навчально-пізнавальної діяльності;
• змінні тематичні осередки;
• осередок для гри;
• осередок художньо-творчої діяльності;
• осередок відпочинку;
• осередок учителя

Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністюдітей в усіх осередках, діти мають змогу безпечно переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

• якість проведення навчальних занять – забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням; за якісне й вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.
• Моніторинг досягнення  учнямирезультатів  навчання (компетентностей)– контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі  навчання. За цих умов контрольно-оцінювальнадіяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхівпоступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичномуобліку з боку адміністрації закладу.

Упродовж навчання в початковій школі  здобувач іосвітиопановуютьспособи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню  відповідальності, розвиткуінтересу, своєчасному  виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їхкорекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах формувальному та підсумковому оцінюванню.

• Завданнясистемивнутрішньогозабезпеченняякостіосвіти:

• Оновленняметодичноїбазиосвітньоїдіяльності;
• контроль за виконаннямнавчальнихпланів та освітньоїпрограми, якістюформування компетентностей, розробкарекомендаційщодоїхпокращення;

• моніторинг та оптимізаціясоціально-психологічногосередовища закладу освіти;

• створеннянеобхідних умов для підвищенняфаховогокваліфікаційного

рівняпедагогічнихпрацівників.

2.10 Модель випускника початкової школи

Випускник НУШ – це особистість, яка усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, це патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, це інноватор, який здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

упевненість в собі, відчуттяповноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивація досягнення успіху, повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю. Опануватинавичкинавчальноїдіяльності, простінавички самоконтролю навчальнихдій, культуру поведінки і мови, основиособистоїгігієни і здорового способу життя. 

2.11 Перелік навчальних програм Нової української школи

РОЗДІЛ ІІІ.   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

3.1 Загальні положення

3.2 Нормативно правове забезпечення

 3.3  Загальний обсяг навчального навантаження. Навчальний план

3.4 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

3.5 Перелік навчальних програм

3.6  Рекомендовані форми організації освітнього процесу

3.7  Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

3.8   Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

3.9 Модель випускника основної школи

   ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ШКОЛИ ІІ СТУПЕНЯ

3.1 Загальні положення

Тип навчального закладу - загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Кількість класів – 1

Кількість учнів – 13

3.2 Нормативно правове забезпечення

• Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392;
• Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405

Освітня програма визначає:

• Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.
• Очікувані результати навчання учнів.
• Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.
• Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

3.3 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів ЗЗСО складає 5845 годин/навчальний рік:

- для 5 класів 1050 годин/навчальний рік;

- для 6 класів 1155 годин/навчальний рік;

- для 7 класів 1172,5 годин/навчальний рік;

- для 8 класів 1207,5 годин/навчальний рік;

- для 9 класів 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –Робочий навчальний план).

Освітняпрограма закладу, сформована на основіТиповоїосвітньоїпрограми, не потребуєокремогозатвердженняцентральним органом забезпеченняякостіосвіти. Їїсхвалюєпедагогічна рада закладу освіти та затверджуєйого директор. Окрімосвітніхкомпонентів для вільноговиборуучнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона можеміститиіншікомпоненти, зокремакорекційно-розвитковийскладник для осіб з особливимиосвітніми потребами.

Освітняпрограма закладу  та перелікосвітніхкомпонентів, щопередбаченівідповідноюосвітньоюпрограмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу  (у разійоговідсутності – на веб-сайтійогозасновника).

На основіосвітньоїпрограми закладу освіти, цей заклад складає та затверджуєнавчальний план закладу освіти, щоконкретизуєорганізаціюосвітньогопроцесу.

Робочийнавчальний план 6 клас на 2023-2024н.р.

складено  за Типовою освітньоюпрограмою для 5-9 класівзакладівзагальноїсередньоїосвіти, затвердженою наказом МОН України №235 від 19.02.2021 року.

Перелік модельних навчальних програм для 5,6 класу в 2022-2023 н.р.

3.4 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Педагогічному колективу закладу освіти приділити значну увагу організації навчання через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими міжпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Реалізація навчання за наскрізними лініями

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

3.5 Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

3.6  Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення  навчально-практичних  занять з різних предметів як функції перевірки та оцінювання досягнення компетентностейучнів. Спрямувати  роботу вчителів на проведення занять в малих групах (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

3.7 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

          Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3.8 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості  освіти

Система внутрішнього забезпечення  якості складається з наступних  компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітнійпроцес у 5-9-х класахздійснюватимуть педагоги з вищоюосвітою за такими кваліфікаційнимикатегоріями:

• «спеціаліст»  - 2
• «спеціаліст ІІ категорії» - 3
• «спеціаліст І категорії» -2
• «спеціаліст вищої категорії» -6

• спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель» - 1

• навчально-методичнезабезпеченняосвітньоїдіяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
• матеріально-технічнезабезпеченняосвітньоїдіяльності -

проведеноґрунтовнуаналітичну та організаційну роботу з удосконаленняматеріально-технічноїбази закладу та створеннякомфортних умов для навчанняучнів.  Дизайн освітнього простору спрямований на розвитокдитини та мотиваціюїї до навчання. Навчальніприміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідаютьсанітарно-гігієнічнимвимогам. У звязку з епідемічною ситуацією та особливостями організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень учні навчаються в закріплених кабінетах, заняття з фізичної культури проводяться в спортивній та гімнастичних залах, уроки інформатики в двох спеціалізованих кабінетах.

• Якістьпроведеннянавчальних занять – забезпеченовідповідноюматеріально-технічною базою, навчально-методичнимобладнинням; за якісне й вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.
• Моніторингдосягненняучнямирезультатівнавчання (компетентностей) – проводиться згідно вимог навчальних програм та облікується в класному журналі.
• Завданнясистемивнутрішньогозабезпеченняякостіосвіти:

• оновленняметодичної базиосвітньоїдіяльності;
• контроль за виконаннямнавчальнихпланів та освітньоїпрограми, якістю формування компетентностей, розробкарекомендаційщодоїхпокращення;

• моніторинг та оптимізаціясоціально-психологічногосередовища закладу освіти;

• створеннянеобхідних умов для підвищенняфаховогокваліфікаційногорівняпедагогічнихпрацівників.

3.9 Модель випускника основної школи

Випускникмаєволодітипевнимияко­стями і вміннями:

• нарівнівимогдержавнихосвітніхстандартівзасвоїтизагальноосвітніпрограми з усіхпредметівнавчального плану;
• опанувати систему розумовихнавичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
• оволодіти основами комп’ютерної грамотності;
• знати своїгромадянські права і вмітиїхреалізувати;
• оцінювати свою діяльність з поглядуморальності та етичнихцінностей;
• дотримуватися правил культуриповедінки і спілкування;
• вести здоровий спосіб життя;
• бути готовим до форм і методівнавчання, використовуваних у старших класах.